LADY GALA, 59 - 11 ноября 2009 16:35

[B][FONT=Arial][COLOR=red][SIZE=+1]
Сьогодні донечка дала почитати вірші однієї з подруг. Вірші чудові, дуже талановито написані. Але їх зміст мене просто налякав. Дитина в чотирнадцять років пише про такі речі, котрих не мала б переживати і доросла дівчина років у двадцять. Стільки в них болю, розпачу, розчарування, пережитого страждання, і що найстрашніше, спроб самогубств. Чому так рано? Де ж таїна перших поцілунків, першого побачення, першого кохання? Чи це так прийнято для тих, хто нарік себе готами? Чому кров, ніч, сталь? Де ж день, роса, промінь сонця? Чому дорослі дозволяють темряві хапати душі наших дітей, своїх дітей? Невже не бачать, що це за ігри такі? Сьогодні ти бавишся зі смертю, а завтра смерть бавиться з тобою. Це страшно. Невже всі довкола тих дітей настільки байдужі і черстві, що ці маленькі душі не бачать нічого доброго поруч і обирають морок. А найстрашніше те, що ця дівчинка насправді тричі різала собі вени на руках, і не просто для антуражу.
[/SIZE][/COLOR][/FONT][/B]

• 
• 
•